Називайте як хочете - затишшя перед бурею, найтемніша ніч перед світанком. Але для мене зараз найкраща пора. Я не планую і не загадую, просто тихо кайфую кожного дня від звичайних буденних речей.
Життя знову нормальне без відключень світла. Погода шикарна - золота середина між кондиціонером і обігрівачем. Половина людей ходить в шортах і шльопанцях, інше половина в пуховиках і чоботах. Іноді попадаються в пуховиках і шльопанцях. 😄
Найкраща пора для гарбузового супу чи яблучної шарлотки, або ж сливового варення чи соусу. Для останніх солодких грунтових огірочків і різнокольорових помідорів, для пізніх кавунів і динь, збору винограду, яблук, горіхів і опалого листя. Для прогулянок вулицями і парками улюбленого міста, читання, мрій і легкої меланхолії, улюблених м'яких светрів і кольорових шкарпеток. Для перегляду улюбленого фільму під пледом із теплим чаєм або морозивом.
Найкраща пора, щоб ділитись і отримувати подарунки. Щоб подзвонити чи написати коротке Люблю, або Як ти?
Літо минуло, а серце не хоче відпускати його і тішиться короткими зухвалими сплесками тепла. Перші холодні ранки в білому тумані, наче перші пасма сивини. А вечори теплі, тихі і лагідні. І світло у вікнах увечері - тепле і затишне. Ще трохи, і бабине літо. А там жовто-багряне листя стрімко закрутить, і жовтень посміхнеться нам востаннє перед тим, як перевести годинник. До зустрічі, бувай!...
"Що було - загуло… Що буде, те й буде. Ти цінуй те, що є, бо лиш сьогодні життя твоє."
©«Панда Кунг-Фу»