Коли печеш штолен, головне це що?
Ні, не якісні продукти, хоч це само собою, так би мовити необхідний мінімум. З продуктами проблем нема, аби гроші були.
Дотримання технології? Куди ж без цього. Але й тут для мене складнощів нема. Хоч мій електричний міксер в режимі замісу тіста втомлюється раніше за мене.
Час і натхнення? Цього добра є з надлишком.
Головне для мене це НІЧОГО НЕ ЗАБУТИ! Бо найменувань інгредієнтів так багато, плюс моє традиційне хвилювання, то ж я забуваю щось майже завжди.
Я шукаю свій ідеальний рецепт штолена вже давно. Спочатку я багато гуглила, використовуючи слова "автентичний", "традиційний" і так далі. Ви здивуєтесь, наскільки один стовідсотково традиційний рецепт відрізняється від іншого. Як таке можливо?! На приблизно один і той же об'єм борошна така різна кількість і набір продуктів. З опарою чи без опари? Яйця чи жовтки? Одне чи два? Масла 150 грам чи 250? Дріжджів 25 чи 60? Молоко чи вершки? Чи потрібна вода? Які краще родзинки? Цукати чи журавлина чи сушена вишня? Мигдаль чи фундук? Цедра апельсина чи лимона? Які краще спеції? В одному з рецептів навіть згадувалась куркума. Можу припустити, що її додавали для кольору (але якраз колір від цього був дуже дивний...)
Втомившись від розрахунків і порівнянь, я нарешті зважилась спробувати якийсь із рецептів (адже набір продуктів недешевий, шкода марнувати). Довго не могла зрозуміти, як його викласти на деко і що то за дивна форма. Інтриги додавало те, що всі мої знання про штолен були чисто теоретичними. Як можна зрозуміти, чи вдалось те, чого ніколи не куштував?
Завдяки регулярнии провтикам варіацій рецептів ставало ще більше. То запізно замочила сухофрукти. Або додала в тісто всі інгредієнти, але забула цедру. Наступного разу не забула цедру, але накосячила з горіхами. Чи забула якусь із спецій. Чи виявилось замало масла або пудри.
Дріжджове тісто примхливе, як вагітна жінка. Це вам не пісочне, воно забудькуватим відсрочки чи другого шансу не дає. Ось і виходить, що якщо порція на 2 штолени, то кожного року я печу 2 рази по два, намагаючись усунути помилки і допускаючи нові, про які я забуду за рік і знов наступлю на ті самі граблі.
Мій ентузіазм живився природною впертістю і стабільно схвальними відгуками на мої щоразу інші штолени від мого сімейства, ніхто з яких також ніколи не куштував жодного автентично німецького штолена.
Зрештою, після стількох спроб наблизитися до ідеального набору і пропорцій інгредієнтів ти зрештою стаєш філософом.
"- Немає ідеального рецепта", - кажеш ти. " - Скільки господинь, стільки й штоленів. Це ж як із борщем".
Згадка про сакральний для кожного українця борщ додає твоєму висновку неабиякої мудрості і глибини.
Одного року я псіханула і купила готовий штолен в супермаркеті. Смак тіста був божественним, в мене таке жодного разу не виходило. Але як на мене він був занадто солодким. І горіхів замало. І крім родзинок більше ніяких цукатів чи сухофруктів. Іншого року подруга привезла штолен із Німеччини. І скажу я вам, можливо мої домашні експерименти не такі вже й погані. 😇
А ви печете щось на свята?