Hello everyone. It so happened that my son and I traveled for a long time. Upon returning home, I finally felt that I could breathe. Still, the road kept me constantly tense and anxious. I am comfortable at home, because I have known the rules and laws of my country since childhood. A walk around my city is always a good idea. Something is constantly changing in it. This time we had a specific goal. First, my son and I headed to the central cathedral. Every year they put out a very beautiful Christmas shop there. These are beautiful figures of a Christmas nativity scene. And the peculiarity is that the angels in front bow their heads to everyone who puts a coin in a special hole. Children are very happy and ask for more coins. The gratitude of angels is the key to human generosity.
Apparently, this is how we work in adult life, motivating ourselves with certain bonuses. For each person, a bonanza becomes something special. For some people, and probably most of them, the material side becomes a motivating factor. For other people, besides this, gratitude from the receiving party, praise, a friendly team, a favorite thing, etc. are important.
I feel that during the break from work at school, I reloaded my resources. At the end of last year, I had no strength at all, I felt exhausted and emotionally burned out. This year I plan to do more with my mental and physical health. Walking through the streets of my city always brings me a lot of pleasure. I really like to meet someone I know and quickly exchange a few pleasant words.
My Maxim was taking a photo of me and he smiled sweetly. My son says that in the photos we should be smiling and happy. It got warmer and the snow melted in our city and the bright sun shone. The day became a little longer, like our walk.
Thank you all for your attention and visit!
Greetings to all from Lviv, Ukraine!
Привіт усім. Так склалося, що я з сином довго подорожували. З поверненням додому я відчула нарешті, що можу видихнути. Все таки в дорога мене постійно тримала в напрузі і тривозі. Вдома мені зручно, бо я з дитинства знаю правила, закони моєї країни. Прогулянка моїм містом - це завжди гарна ідея. В ньому постійно щось змінюється. Цього разу у нас була певна мета. Спочатку я з сином прямували до центральної катедри. Там щороку виставляють дуже красиву різдвяну шопку. Це красиві фігурки різдвяного вертепу. А особливістю є те, що ангели попереду вклоняють голову кожному, хто вкладає монету в спеціальний отвір. Діти дуже тішаться і просять більше монет. Вдячність ангелів є запорукою людської щедрості.
Мабуть так і в дорослому житті ми працюємо, мотивуючи себе певними бонусами. Для кожного бонцсом стає щось своє особливе. Для одних людей, і мабуть їх більшості, мотивуючим фактором стає матеріальна сторона. Для інших людей крім цього важливим є вдячність отримуючої сторони, похвала, дружній колектив, улюблена справа, тощо.
Я відчуваю, що за час перерви в роботі в школі, я перезавантажила свої ресурси. Наприкінці минулого року сил вже зовсім не було, я відчувала виснаження і емоційне вигоряння. В цьому році планую більше зайнятися своїм ментальним і фізичним здоров'ям. Прогулянки вуличками мого міста щавжди приносять мені велику вагу задоволення. Дуже люблю когось з знайомих зустріти і швидко перекинулися кількома приємними словами.
Мій Максим робив менв фотографії і він мило посміхався. Мій син говорить, що на фотографіях ми маємо бути усміхненими і щасливими. Сталося потепління і в нашому місті розтанув сніг і світило яскраве сонце. День став трохи довшим, як наша прогулянка.
Дякую всім за увагу і візит!
Всім вітання зі Львова з України!
