Yesterday I moved to the village. These days were quite difficult. Putting away things and cats is one side of the coin, and cleaning the apartment in order to settle a tenant there is another. During the cleaning process, I regretted a hundred times that I got involved in this matter. Unfortunately, cats and I cannot maintain sufficient cleanliness...
So, those days are over.
However, the move itself was relatively easy. We were accompanied by good weather and beautiful landscapes...
Вчора я переїхала в село. Дні були досить важкі. Зібрати речі і котів це одна сторона медалі. Прибрати у квартирі, щоб поселити туди квартиранта — інша. У процесі прибирання я сто разів пожалкувала, що ув'язалась в цю справу. На жаль ми з котами не можемо підтримувати достатню чистоту...
Фух, ці дні вже позаду.
Зате сам переїзд дався відносно легко. Нас супроводжувала хороша погода і гарні краєвиди...
Funny enough, the days got mixed up in my head, and I discovered a whole collection of unpublished photos in my phone.
I was shure that today is Tuesday, but no. This is Wednesday! The best day for walking according to the #wednesdaywalk initiative by @tattoo-djay!
Today I couldn't get out because of household chores:( But I decided to remember a walk a month ago, when I came here for a short time
Now it's already a jungle. The grass is almost waist-high. The forest is emerald. And then the book of spring was just beginning.
Досить кумедно, що дні переплутались у моїй голові, а в телефоні ціла колекція неопублікованих фото. Тому не питайте мене який зараз день, місяць і рік.
Я думала що це вівторок, але ж ніт. Середа. Найкращий день для прогулянок згідно з ініціативою #wednesdaywalk.
Та я таки не змогла вибратись нікуди через хатні справи:((( Зате вирішила пригадати прогулянку місячної давності, коли я приїжджала сюди ненадовго. Мені цікаво порівнювати фото і реальність. Як усе змінилося, зараз тут уже джунглі. Трава майже по пояс... Ліс смарагдовий. А тоді книга весни лише починалася.
I perceive this period of the beginning of spring very keenly... Well, so do you... who live in similar climatic conditions.
My walk was short, but full of impressions. Buds were blooming on the trees, and the ground was strewn with primroses and anemones. I was most surprised by the singing of the birds, as if I were really from another planet. In a year I manage to forget everything.
Я дуже гостро сприймаю цей період початку весни... Ну ви також... хто живе у схожих кліматичних умовах. Хіба робот може не любити та не відчувати весни.
Моя прогулянка була недовгою, але багатою на враження. На деревах розпускались бруньки, а земля була всіяна первоцвітом, рястом та анемонами. Найбільше мене здивував спів птахів, так ніби я реально з трошки іншої планети. За рік я встигаю забути все 😂.
Мій сад досить великий і неправильної форми, тому там завжди цікаво... Химерні дерева завершують свій вік. Щороку помало зрізаємо їх, але щоб зрізати великий старий горіх, то треба цілу команду:)
Згодом я вийшла на дорогу, де з одного боку поля, а з іншого покинуті сади і городи. Нарешті хмари!!! Давненько я їх не бачила у місті... Вдень падав чималий дощ, а під вечір небо подарувало мені багато краси. Поки дерева ще безлисті, то спостерігати за небом значно легше. Але кожна пора року має свої плюси і мінуси.
My garden is quite large and irregularly shaped, so it's always interesting... Quirky trees are reaching the end of their age. Every year we cut them down little by little, but it takes a whole team to cut down a big old nut tree:)
Later, I went out onto the road. There are fields on one side , and abandoned gardens and orchards on the other. Finally clouds!!! I haven't seen them in the city for a long time... It rained a lot during the day, and in the evening the sky gave me a lot of beauty. While the trees are still leafless, it is much easier to observe the sky. But each season has its pros and cons.
Дай Боже щоб це літо, яке попереду, було мирним. Бо насправді навіть тут, вдалині від цивілізації та міст, я зовсім не почуваюсь в безпеці. Додаток "тривога" може озватись у будь-яку мить.
Друзі, всім дякую за увагу! Я потрапила нарешті в мій оазис, де є більше натхнення для постів... І де доволі поганий інтернет. Та для мене це не кара, а полегшення. Я трохи відпочину від зайвих речей і буду використовувати мегабайти на ведення блоґу, а не тупе гортання стрічки у соцмережах. Обіймаю.
God grant that this summer, which is ahead, will be peaceful. Because actually even here, far from civilization and cities, I don't feel safe at all. The "air alarm" application can sound at any moment in my phone.
Friends, thanks for your attention, reading, comments and votes!
I finally got to my oasis, where there is more inspiration for my posts...
Hugs.
