About our roles in our lives./Про наші ролі в нашому житті. (En/Ua)

in #hive-1566872 months ago

Hi to all. I came to you again with my life stories for your condemnation. Well, maybe I expect support and understanding, although it is according to your wishes. All I can do now is analyze what happened in my life before. I deliberately didn't want to spill everything right after my relationship ended. I needed time to create analysis and conclusions. As always, both are to blame.
It is my fault that I am not ready to change my life so drastically.
It is his fault that he could not take responsibility for me.
But I don't really want to find fault here, I'd rather tell you about my thoughts.

Привіт усім. Я знову зі своїми життєвими історіями прийшла до вас на ваш осуд. Ну, може я і підтримку, і розуміння очікую, хоча це за вашими побажаннями. Все, що я можу зараз зробити - це аналізувати те, що відбувалося в моєму житті раніше. Навмисне я не хотіла все виливати одразу після закінчення моїх стосунків. Мені потрібний був час для створення аналізу і висновків. Як завжди винні обоє.
Я винна в тому, що я не готова так кардинально змінювати своє життя.
Він винен в тому, що не зміг взяти на себе відповідальність за мене.
Але я тут насправді не хочу шукати винного, швидше розповісти про свої думки.

I met an older woman I knew at the gym, and she was surprised to say that she was glad to see me, but she didn't expect me to come home so soon. I replied that the circumstances were such that I returned home sooner. After our conversation, this lady asked me if I now hated all men.
"No, of course, that's how it turned out now, and that's also my fault. It didn't even occur to me that I equated all men to several unsuccessful relationships. Let's live on, be happy and not look for easy ways to achieve happiness. Maybe something is being given to me extremely bad, so that afterwards I accept the good with an even greater sense of happiness."

В спортзалі я зустріла знайому старшу жінку, і вона здивовано сказала, що рада мене бачити, але не сподівалася, що так швидко я повернуся додому. Я відповіла, що так склалися обставини, що я повернулася швидше додому. Після нашої розмови ця пані спитала мене, чи я тепер ненавиджу усіх чоловіків.
"Ні, звичайно, так склалося зараз і в тому є і моя провина. Мені навіть в думку не приходило, щоб я зрівнювала усіх чоловіків до кількох невдалих стосунків. Живемо далі, радіємо і не шукаємо легких шляхів до здобуття щастя. Можливо мені дається щось надзвичайно погане, щоб потім я прийняла хороше ще з більшим відчуттям щастя."

My friend went to a sports class. And I was left alone with my thoughts. My father now often acts like a "child" when he needs my help. Because of his physical disability, he is not confident in his abilities. But as soon as he succeeds in something, he is a confident "adult". That is, he uses these roles when it is profitable for him. I can play with him and support him when he needs it. But it is unlikely that I will be able to act like this with an adult man who constantly behaves like a "child" with me in a relationship. And it turns out that it was just a game or even revenge on me for past insults.
Believe me, we all fulfill psychological roles according to situations in life. Someone behaves more like a "father" and instructs everyone around him like his parents once did. Other people are too "adult" and really perceive the world and everything around them without unnecessary illusions. And there is the role of "child", when everything can be reduced to laughter, jokes and irony.
It turns out that my father and I have switched roles, although he never occupied the role of "father" in my life.
Everyone independently influences his life and chooses who he is today. According to the roles, we choose our behavior with the interlocutor to avoid conflict.
Thank you all for your attention and reading.

Моя знайома пішла на спортивне заняття. А я залишилася зі своїми думками на одинці. Мій батько зараз часто поводиться як "дитина", коли потребує моєї допомоги. Через свою фізичну ваду він не впевнений у своїх можливостях. Але як тільки щось йому вдається, то він впевнений "дорослий". Тобто використовує ці ролі, коли йому вигідно. Я можу йому підіграти і підтримати, коли йому це потрібно. Але навряд чи я зможу так діяти з дорослим чоловіком, який постійно поводиться зі мною в стосунках як "дитина". І виявляється це була всього лиш гра або навіть помста мені за колишні образи.
Повірте, ми усі відповідно до ситуацій в житті виконуємо психологічні ролі. Хтось більше поводиться як "батько", і всяко повчальним усіх навколо як колись його батьки це робили. Інші люди надто "доросло" і реально сприймають світ і все навколо без зайвих ілюзій. А є роль "дитини", коли все можна звести на сміх, жарт і іронію.
Виходить, що я з батьком помінялися ролями, хоч він ніколи і не займав роль "батька" в моєму житті.
Кожен самостійно впливає на своє життя і вибирає ким він є на сьогоднішній день. Відповідно до ролей ми вибираємо свою поведінку зі співбесідником, щоб уникнути конфлікту.
Дякую всім за увагу і прочитання.