Hi to all! I am always very happy when I have the opportunity to write my thoughts, feelings, joys and often disappointments and pains in the hive. I try to write down my thoughts and my feelings with accuracy. It's easier for me to let go of the situation and come to terms with it. Sometimes I wonder if anyone else could describe my life better than me? "She was born, grew up, suffered and died."
Everything is like that, but there is something that brings extremely vivid feelings into my life. This is motherhood.
Привіт усім! Я дуже радію завжди, коли маю змогу писати в вулику свої думки, почуття, радості і часто розчарування і болю. Я намагаюся записати свої думки і свої почуття з точністю. Мені так своє легше відпустити ситуацію і змиритися з нею. Іноді я думаю собі, чи хтось інших зміг би краще описати моє життя за мене? "Народилася, виросла, помучилася і померла."
Все так, але є дещо, що приносить в моє життя надзвичайно яскраві почуття. Це є материнство.
During the Christmas holidays, my son and I watched old videos. These were very interesting moments for us. When my Maxim decorated the Christmas tree for the first time, when he first received gifts from St. Nicholas, when he performed in kindergarten and had the role of a bunny, and the next year a snowman. I myself sewed his costumes for the performance. And these were wonderful and joyful moments for each of us.
Watching the video, I realized that my son is just as funny, naive and cute as he was then. He didn't change mentally, he just grew a lot. He believes in miracles, believes in miracles despite everything in the world. The environment tries to make him more adult, in particular the school and his classmates. But Maxim is still the same child at heart.
На різдвяні свята ми з сином переглядали старі відео. Це були дуже цікаві моменти на них. Коли мій Максим вперше прикрашав, ялинку, коли він вперше отримав подарунки від святого Миколая, коли він виступав в дитячому садочку і мав роль зайчика, а в наступному році сніговичка. Я сама шила костюми йому на виступ. І це були чудові і радісні моменти для кожного з нас.
Дивлячись на відео, я зрозуміла, що мій син такий же смішний, наївний і гарненький, як і тоді. Він не змінився ментально, тільки дуже виріс. Він вірить в чудо, вірить в дива попри все на світі. Навколишнє середовище намагається його зробити більш дорослим, зокрема школа і його однокласники. Але Максим в душі все та ж дитина.
Once I made my choice to be a mother. I was sure from the beginning that I would give birth to a son. This is the only fulfilled dream of mine in life. My miracle From the birth of my son to today, I have had different things. There were times when it was very difficult for me. Especially when my son was sick. Time flies very quickly and my son has grown up. I can hardly lift him in my arms. We often hug, exchanging our energy in this way. Maxim believes that God gives a mother to a child so that they help children learn about the world. This is how I get to know myself. My son is my reflection. This is our Christmas. Thank you all for your attention and visit! Submit your own interesting posts to the Life Stories community!
All the best!
Колись я зробила свій вибір бути мамою. Я від початку була впевнена, що народжу сина. Це одна єдина здійснена моя мрія в житті. Моє диво. Від народження сина і до сьогодні в мене було по різному. Були моменти, коли мені було дуже важко. Особливо коли син хворів. Час летить дуже швидко і мій синочок виріс. Я вжемне можу як колись підняти його на руки. Ми часто обіймаємося, обмінюючись таким способом своєю енергією. Максим вірить, що Бог дає дітині маму, щоб вони допомагали дітям пізнавати світ. Таким чином я пізнаю й себе. Мій син моє відображення. Ось таке наше Різдво. Дякую всім за увагу і візит! Залишайте власні цікаві дописи в спільноту Життєві історії!
Всіх благ!
