➖ Скажи, що б ти робила, якби сьогодні була наша остання зустріч?
➖ Ой, навіть не знаю. Взагалі остання-остання, так що я більше ніколи тебе не побачу?
➖ Так.
➖ Хм, мабуть перепросила би за все, чим тебе колись образила. За все, що зробила не так, і те, що мала зробити, але не зробила. Сказала б ще і ще раз, як сильно люблю тебе, і яка я вдячна тобі за все за все... Хоча це тупо так сумно прощатись. Ні, не так. Ми б провели цей день весело, виконуючи всі твої найзаповітніші і найбожевільніші бажання! Що скажеш?
➖ О, мені подобається.
➖ Але це також досить банально... Може... може, знаєш, я б посадила тебе поруч із собою, закутала в м'який плед, і ми б так сиділи поруч, тримаючись за руки, дивились, як сонце сідає десь далеко за морем чи за горами, і просто мовчали. Довго-довго...
➖ Так. Це саме те, що треба. І сонце якраз сідає. Іди сюди. Сядь поруч, дай я загорну тебе в плед, ось так. Тепер дай мені руку. І просто помовчимо.
