Вона з'явилася серед бурі енергії, що розривала простір і час. Її фігура, оповита мерехтливим блакитним сяйвом, виринула зі спалаху, і за мить світ застиг. Люди на вулиці не встигли навіть усвідомити її появу, а її очі вже безпомилково шукали того, кого вона переслідувала крізь століття.
Її звали Аеліра – вершителька справедливості з майбутнього, де людство ледве трималося на межі існування. Жорстокі війни, повстання штучного інтелекту та руйнівна боротьба за ресурси роздирали світ. Але найгіршим було те, що злочинці знайшли спосіб тікати в минуле, уникаючи правосуддя. Один із них – Маркус Каїн – був не просто втікачем, а архітектором хаосу, що ледь не привів цивілізацію до загибелі.
Аеліра не мала права на помилку. Її броня, пронизана енергетичними потоками, резонувала з часом, а її тіло було створене для бою. Вона могла рухатися швидше за людське око, її удари розбивали сталь, а її воля була незламною.
Вона йшла темними вулицями, відчуваючи коливання часу, які залишив Маркус. Він переховувався тут, у цьому місті, думаючи, що минуле сховає його. Але вона знала: його злочини не залишаться безкарними.
Аеліра розчинилася в тіні, спостерігаючи за своєю здобиччю. Вона чекала. І коли момент настав – вона зірвалася вперед, подібно до блискавки, щоб виконати свою місію та повернути рівновагу між минулим і майбутнім.
