Давно, у забутому королівстві, жила жінка на ім'я Каела, відома своїм запальним характером і непохитною відвагою. Вона захищала своє селище, боролася з загарбниками і ставала на захист беззахисних. Її сміливість привернула увагу заздрісного чаклуна, який побачив у ній загрозу своїй владі.
Одного доленосного вечора чаклун наклав на неї страшне прокляття. "Якщо ти хочеш битися, як лев, — прошипів він, — нехай звір поглине тебе!" Тіло Каели почало змінюватися, її людська форма поступово зникала, а на її місці з'явився вогняний лев із розпеченої лави.
Але прокляття було жорстоким: її полум'я спопеляло все навколо — поля, оселі, навіть тих, кого вона прагнула захистити. Проте воно не шкодило їй самій. Кожне перетворення спалахувало від її люті або відчаю, і вона відчувала біль від того, що знищувала, навіть якщо її тіло залишалося цілим.
Її палаюче тіло стало символом руйнування, і люди вигнали її до пустельних земель, де нічого не могло згоріти. Там Каела блукала, шукаючи спосіб зняти прокляття. З часом вона зрозуміла, що полум'я — це не лише покарання, але й відображення її внутрішньої сили — дикої, неконтрольованої, здатної як знищувати, так і відновлювати.
Легенди говорять, що Каела досі блукає світом, з’являючись у часи великої небезпеки. Коли її полум’я піднімається, це водночас попередження і обіцянка: ті, хто виступить проти неї, будуть спалені, але ті, хто бореться за справедливість, знайдуть у ній рятівницю, окутану вогнем.
Зображення згенеровані за допомогою нейронної мережі Leonardo.AI