Привіт, друзі!
Сьогодні мій фотодайджест, ініційований @shady, буде про справжній початок весни і про квіти. Адже 14 березня, на свято Явдохи, за старим стилем в українській традиції був перший день весни і початок Нового року. Навесні пробуджується нове життя, і для мене це перші квіти, які розквітають на клумбах в моєму саду та в місті.
На цьому тижні, саме 14 березня, біля мого улюбленого кафе Frankly, яке розташове на перетині вулиць Франка та Липинського (якось напишу про нього окремий допис) з'явилася ця чудова й дещо кумедна квіткова композиція. В останньому фотодайджесті я розміщувала фото з гігантськими новорічними шишками, які були на цьому місці два тижні тому. А тепер тут квітне справжня весна.
Цього тижня я нарешті відвідала виставку "Пробудження" сучасних українських художників, яка триватиме в Музеї Києва до 3 квітня. Позаяк нескінченні повітряні тривоги не давали мені змогу спланувати цей візит у перші дні з моменту відкриття виставки. Але я всеодно не здалася і досягла своє мети.
Більше фото з виставки можна побачити тут.
Багато часу серед тижня я проводила в саду, адже добра господиня після свята Явдохи має навести лад на своїх клумбах, обов'язково зрізати сухі гілки на деревах і кущах, чим, власне, я і займалася.
За це мені сад віддячив першими розквітлими квітами, які раділи теплому сонечку. Ну, а я раділа своїм квітучим крокусам, морозникам, еріці тощо.
Як бачите, крокуси у мене квітнуть не лише на клумбі. Але щойно настане постійне весняне тепло, вони на неї переїдуть.
Після вчорашніх робіт у саду я вирішила, що заслужила на те, аби побалувати себе в неділю смаколиком до ранкової кави. Тож, заклопотана випічкою, вже не мала вчора сил розмістити допис. Але, як кажуть, краще пізно, ніж ніколи. Між іншим, шоколадний фондан був дуже смачний. А у вазі - крихітний букет з тендітними пролісками дволистими з власної клумби.
Цього тижня у мене вперше в горщику зацвів цикламен. Шкода, що наш клімат не дозволяє їх вирощувати на клумбах. Вони фантастично виглядають в тіні дерев, утворюючи суцільний квітучий килим.
Краси забагато не буває, але я таки зроблю паузу. Бо час завершувати допис, і йти гуляти до лісу. Тож бажаю і вам більше часу проводити на свіжому повітрі. Бо такі прогулянки зміцнюють наше фізичне і ментальне здоров'я, збагачують організм вітаміном D, яким так щедро зараз обдаровує нас тепле весняне сонце, і, зрештою, піднімають настрій.
До зустрічі наступного тижня!
