Всім привіт.
Учора дискутував з батьком і згадав про ядерний вибух і газові родовища України. Вирішив поділитися з вами.
Перше вторгнення було здійснено, коли компанія Shell розпочинала розробку сланцевого газу на Донбасі 2014р.
Ну а тепер згадали про Харківське родовище ресурсів якого вистачить на 100 років забезпечення всієї Європи.
** 300 мільярдів м³ ** - вдумайтесь в цю цифру !!!
На далі представляю до вашої уваги матеріали з Велікпедіі.
Факел — промисловий ядерний вибух на території Української РСР, здійснений 9 липня 1972 року за 3 км від села Хрестище Красноградського району Харківської області з метою закриття аварійного газового викиду. Енерговиділення вибуху - 3,8 кілотонн.
У 1968 неподалік від села Хрестище геолого-розвідувальними роботами було виявлено велике газоконденсатне родовище, запаси якого оцінювалися в 300 мільярдів м³ природного газу. Вже до кінця 1971 на його території діяло 17 експлуатаційних бурових свердловин. Однак більшість свердловин працювали в умовах аномального внутрішньопластового тиску, який сягав понад 400 атмосфер. На експлуатаційній свердловині № 35[1] через незадовільне цементування напрямної колони[джерело?] на глибині 20 м відбулося позаколонне перетікання конденсату та його фонтанування. Закриття превентора результатів не дало. Фонтанування призвело до сильної пожежі (полум'я піднімалося над поверхнею землі на десятки метрів), згасити яку не вдавалося протягом майже року[1]. Весь буровий комплекс було поступово поглинено величезним провалом. Враховуючи позитивний результат у застосуванні ядерного вибуху для гасіння газового факела, що горів три роки на родовищі Урта-Булак в Узбекистані (1966), вчені запропонували ліквідувати аварійну свердловину за допомогою підземного ядерного вибуху.
Малюнок створений мною за допомогою штучного інтелекту.
Постанову про застосування промислового ядерного вибуху для зупинки газового фонтану було підписано особисто Леонідом Брежнєвим і Олексієм Косигіним. Виконання вибуху доручили Міністерству середнього машинобудування СРСР. Жодну з військових частин, дислокованих в Українській РСР, не було залучено для виконання спецзавдання. Охорону місцевості навколо факела здійснювали війська КДБ і підрозділи МВС СРСР з Москви. Усі учасники експерименту дали підписку про нерозголошення протягом 15 років.
Підготовка до вибуху тривала 4 місяці й відбувалася в обстановці найсуворішої таємності. З боку аварійної колони пробурили похилу свердловину завдовжки 2400 м і у вибій помістили спецзаряд — ядерний вибуховий пристрій. Від колони аварійної свердловини ядерний заряд відділяло 20 м породи. Прилеглу до факелу територію було розділено на три кільцеві зони радіусом 3, 5 і 8 км. Внутрішнє кільце радіусом 400 м від епіцентру майбутнього вибуху обгородили як особливу зону і засипали шаром річкового піску товщиною 20 см. На межі кожної зони розмістили піддослідних тварин — курей, кіз і вулики з бджолами. Село Хрестище розташоване на відстані 2 км від епіцентру, траса Москва-Сімферополь — на відстані 8 км. Безпосередньо перед експериментом усіх людей вивезли за межі 8-кілометрової зони.
9 липня 1972 рівно о 10 годині ранку за місцевим часом ядерний пристрій здетонував. Через 20 секунд з аварійної свердловини на висоту 1 км вирвався потужний газовий фонтан, змішаний із породою, через хвилину утворилася характерна грибоподібна хмара ядерного вибуху. Експеримент не мав успіху: закрити викид за допомогою вибуху не вдалося. Газовий факел згасили через кілька місяців стандартними методами.
Люди повернулися у село через 30 хв. після вибуху . Усі піддослідні тварини в спецзонах загинули . У селищі Першотравневе ударною хвилею вибило шибки з вікон, було зруйновано стіни будинків. Відновлення житла (за рахунок держави) тривало понад рік. Згодом усі мешканці селища Першотравневе отримали заново відбудовані будинки на місці зруйнованих.
