Привіт друзі. Ловіть черговий, багато в чому автобіографічни вірш.
«Писати, чи не писати?» - оце так питання.
Такі от, думи у мене – моє Вам зізнання.
Прокинутись, встати, в ліс вийти, і з самого рання -
Черпати сил для того, що зветься пізнання.
Навіщо все це? Чого не забутись, у грання?
Думати, то ж ще те - не просте завдання…
Та, чи можна забути той кайф від пізнання,
Що нищить всі межі цього мироздання?
Як тут забути? На стежку знов і знов повертає.
Хочеться вірити - павук знає, що виробляє.
А поки, все що в нас є - те що «Я» витворяє.
Та те, що кожного ранку, нас в реальність вертає…
Преркасні краєвиди, що наповнюють
Січень 2024
Лютий 2024
Березень 2024