Привіт друзі. Знов мене понесло до жінок. На цей раз до "жіночого архетипу з міфів та легенд." Ну такий я, що поробиш 😅
В черговий раз, при спілкуванні, мені порадили ту ж саму книгу, яку я відкладав: "Зірка, що біжить з вовками", автором якої є Кларісса Пінкола Естес.
Перше що мені кинулось В ОЧІ - видавництво Софія, те саме, яке видало одну з моїх улюблених книг - "Алхімік" Пауло Коельо.
Я завжди починаю із найцікавішого - анотації.
Час пізній, і я ще той лінивець, тому не стану перекладати текст цитати, а прото продрукую його, раптом хтось крім членів спільноти українців захоче її прочитати:
Все мы тоскуем по первозданному. Культура предлагает не слишком большой выбор противоядий от этой тоски. Нас научили стыдится подобных влечений. Мы отпустили длинные волосы и привыкли скрывать под ними свои чувства. Но днем и ночью за нашей спиной таится тень Первозданной Дикой Женщины. Где бы мы не ступали, эта тень крадется следом и - определенно - опирается на четыре лапы.
Ось, дуже гарне зображення, на титульній сторінці, що точно заслуговує бути згаданим в цьому дописі.
А тепер переходимо до самої цитати із вступу:
Вибачайте, знову лінюсь перекладати:
угасающую женскую жизненую силу можно возродить посредством активных "психоархеологических" раскопок в руинах потаенного мира женщины.
Мудрі слова автора. Відповіді доводиться розкопувати у власній психіці. Чим швидше - тим болючіше для власного "світосприйняття/світогляду", і складніше для адаптації.
Закінчив дивитись 5-у серію "проблеми трьох тіл", де побачив дуже цікаві речі. Перше - 2 кванти, поєднані між собої, що при шаленому прискорені здатні на неймовірні речі, а друга річ - очі, це та мова (поглди), яку ми усі помічаємо, та ще ніхрена про неї не знаєм.
Часом, доля дарує помічників, які, навіть своєю пристністю поряд, допомагають знайти відповідь... В мене не має відповідей і це також відповідь. Та я буду шукати. Сам чи ні - то вже залежить не тільки від мене.
Як думаєте, приказка "очі не брещуть" має сенс?
Січень 2024
Лютий 2024
Березень 2024
Квітень 2024
