Hi to all! Many shop windows were filled with fairy-tale men, Scandinavian Gnomes, Elves, and Santa Clauses before the Christmas holidays. I decided that it is not difficult at all, because I make dolls, and this is really jewelry work. Therefore, it was not difficult for me to assemble a man from several parts. I share my experience - "How to create Santa Claus from improvised means."🎅
Привіт усім! Багато вітрин заполонили до Різдвяних свят казкові чоловічки, скандинавські Гноми, Ельфи, Санта Клауси.Я вирішила, що це зовсім не складно, адже я роблю ляльки-мотанки, а це справді ювелірна праця. Тому скласти з кількох частин чоловіка мені було не складно. Ділюся своїм досвідом -"Як створити Санта Клауса з підручних засобів."🎅
I made the legs from paper towel rolls, and the feet from a plastic egg. I firmly fastened it all together. In my work, I used paper tape that remained after the repair and a glue gun, which is very necessary for me in everyday life.
Ніжки я зробила з рулонів з під паперових рушників, а стопи ніг з пластикового яйця. Це все разом скріпила. В своїй роботі я використовувала паперовий скоч, який залишився після ремонту і клейовий пістолет, який дуже мені необхідний в побуті.
Then I found my son's socks. They were already too small for him, but they were just right for my creature's legs. I pulled the socks on the legs and firmly fixed them at the top.
Потім я знайшла шкарпетки мого сина. Вони вже були йому замалі, але для ніжок мого чоловіка якраз добрі. Я натягнута на ніжки шкарпетки і міцно їх закріпила вгорі.
Later, I sewed such red boots on the legs from my son's sweater. The sweater was also already too small, so I made a lot of things from it. Clothes, hands, and even eyes on the face. These details were very necessary and I gave my son's Christmas sweater a second life.
Пізніше я зшила на ніжки такі червоні чобітки з светрика мого сина. Светри був також вже замалий, тому я з нього багато всього пошила. Одяг, ручки, і навіть очка на обличчя. Ці деталі були вкрай необхідні і я надала синовому різдвяному светрикові другого життя.
The next stage became more difficult for me. I searched all the drawers for the necessary things. First I attached the legs with cardboard, then I attached the plastic pot to this cardboard, and on top I attached the leftover tape. I got such a pyramid.
Наступний єтап став для мене складнішим. Я шукала по всіх шуфлядах потрібні речі. Спочатку я скріпила картонкою ніжки, тоді я прикріпила пластиковий горщик до цієї картинки, а зверху я прикріпила залишок від скотчу. Вийшла в мене така піраміда.
For this pyramid, I am wearing a pre-sewn outfit from my son's sweater. And a fairy-tale man has already begun to emerge. I felt joy and confidence that I managed to do it. This work fascinated me very much, and I did my work until late at night.
На цю пірамідку я одягнута зшитий попередньо одяг з светрика мого сина. І вже почав вимальовуватися казковий чоловічок. Я відчувала радість і впевненість, що мені це вдалося зробити. Ця робота мене захопила дуже сильно, і я до пізньої ночі робила свою роботу.
I attached handles to this body. They were also pre-prepared by me. It is very simple with two strips of red fabric and gloves made of gray woolen fabric.
До цього тіла я прикріплювала ручки. Вони також були попередньо мною підготовлені. Це дуже просто з двох смужок червоної тканини і рукавичок з сірого фетру.
I made such a ball from white knitted fabric, I filled it with cotton wool. I put a red cap on his head, which will also be small for Maxim. I attached the eyes and nose with a glue gun. A funny man was looking at me. He seemed very young and new. I stubbornly decided to finish it that night, especially since sleep did not overcome me at all.
З білої трикотажної тканини я зробила таку кульку, наповнила я її ватою. На голову я надала червону шапку, яка буде також на Максима мала. Клейовим пістолетом я прикріпила очі і ніс. На мене дивився смішний чоловічок. Він був наче дуже молодий і новий. Я вперто вирішила доробити його в цю ніч, тим більше що сон зовсім мене не долав.
I wove hair and a mustache from white threads. Now my Santa looked respectable. I painted the nose and cheeks with a brush with my favorite pink blush.
I sewed the bag for gifts all from the same sweater, because the back in it was made of blue velor. I put chocolates in this velor bag. I really enjoyed making Santa. I spent 3 hours on this job, a few things that are no longer needed, two rods for a glue gun, cotton wool. I really wanted to see my son's reaction.
З білих ниток я сплела волосся і вуса. Тепер мій Санта мав поважний вигляд. Носик і щічки я помалювала пензликом своїми улюбленими рожевими рум'янами.
Мішечок для подарунків я зшила все з того ж светрика, бо спинка в ньому була з синього велюру. В мішечок я поклала шоколадні цукерки. Мені дуже сподобалося робити Санту. Я потратила 3 години на цю роботу, кілька вже не дуже потрібних речей, два стержні для клейового пістолета, вату. Мені дуже хотілося подивитися на реакцію мого сина.
It is really a wonderful thing, if I could show you before the things from which I made it and what I have now got from it all. I am filled with pride and joy. Now we are waiting for Christmas and really want at least a small Christmas tree in our house. First of all, family warmth and love are important for celebrating Christmas. I really wanted to see Maximov's smile and surprise at seeing our new friend. Maxim was really very happy. He thought that Saint Nicholas had given it to him. Let the children believe in a miracle! Today makes children grow up too fast. And they need a fabulous childhood to live every day with their eyes wide open and live their best life. Thank you all for your attention and visit!*
Це справді дивовижна річ, коли б я вам показала ті речі, з яких я це зробила і те, що з цього усього вийшло. Мене наповнюватись гордість і радість. Тепер ми чекаємо Різдва і дуже хочемо хоч маленьку ялиночку в нашому домі. Найперше для святкування Різдва важливе родинне тепло і любов. Я дуже хотіла побачити Максимову усмішку і здивування, побачивши нашого нового друга. Максим справді дуже зрадів. Він подумав, що Миколай йому його подарував. Хай діти вірять в диво! Сьогоденність робить дітей надто швидко дорослими. А їм потрібне казкове дитинство, щоб жити щодня з широко відкритими очима і проживати своє найкраще життя. Дякую всім за увагу і візит!