У серці засніженого лісу, де час завмер у вічній зимі, мешкає Богиня Зими. Вона — втілення самої сутності морозу, снігу та крижаного спокою. Її волосся, вкрите морозом, блищить у світлі місяця, а кожен подих заморожує все довкола, наче нагадування про її безмежну силу. Її сукня, легка і прозора, мов сніжна пелена, не гріє її, але й не потрібна їй для тепла, адже вона — сама зима, і холод — це її природа.
Люди розповідають, що Богиня з’являється лише тоді, коли рівновага природи порушена. Її мета — зберігати гармонію у світі. Сьогодні вона у лісі, бо відчуває, що його магія ослабла, а дерева, вкриті інієм, шепочуть їй про те, що весна прийшла надто рано, порушивши їхній вічний цикл.
Богиня несе із собою не лише холод, але й оновлення. Вона торкається землі крижаними пальцями, оживляючи її магією зими, даруючи лісу сили витримати зміни, що наближаються. Її мета — відновити гармонію, щоб зима і весна змогли співіснувати, як завжди. І поки її завдання не виконано, вона залишається у цьому лісі, мов жива легенда, захисниця природи й тиха спостерігачка за вічним циклом життя.
Зображення згенеровані за допомогою нейронної мережі Leonardo.AI