Кажуть, у глибоких зимових лісах, де мороз скував кожен листок і стовбур дерев, живе жінка, яка володіє чарами зими. Її звуть Лісова Пані. Вогняне волосся, яке полум’ям сяє на тлі засніженого пейзажу, і хутряний плащ, витканий зі снігу та вітру, стали її впізнаваними ознаками.
Легенда свідчить, що Лісова Пані не завжди була хранителькою зимових лісів. Колись вона була звичайною дівчиною, яка жила в селі біля лісу. Та одного разу жорстокий пан наказав вирубати прадавні дерева, щоб звести замок. Жителі намагалися боронити ліс, але лише вона наважилася піти до панського двору й кинути виклик гніву багатія.
Пан наказав вкинути її до крижаного озера, але ліс не забув свою захисницю. Мороз накрив дівчину ковдрою з інею, а дерева, що вижили, дарували їй нове життя. Відтоді вона стала душею зими, холодною й прекрасною, водночас грізною та милосердною.
Кажуть, Лісова Пані мандрує лісами, захищаючи їх від будь-якої загрози. Коли мисливці заходять надто глибоко, вони можуть побачити її вдалині: червоне волосся сяє, як жар, а хутро огортає її, наче крило снігової бурі. Вона не говорить, але її погляд каже більше, ніж слова. Якщо в її очах з’являється лють, то мороз міцнішає, а дерева оживають, щоб прогнати незваних гостей.
Проте є й інша сторона легенди. Подейкують, що Лісова Пані іноді допомагає тим, хто шанує природу. Люди розповідають про незнайомку, яка з’являється у найхолодніші ночі, приносить дрова для багаття або рятує загублених дітей у лісі.
Її історія нагадує, що зима може бути суворою, але водночас вона дарує затишок тим, хто поважає її закони. І якщо ви почуєте в морозному лісі тихий шепіт вітру або побачите яскраве сяйво серед дерев, можливо, це вона — Лісова Пані, яка стежить, щоб рівновага природи зберігалася.
