Старий закинутий парк, де ніхто не гуляє, де бруковані доріжки заросли виткою та колючою ожиною. Колись це було місцеве диво, яке побудував граф для своєї красуні-дружини. Але його дружина померла від важкої тривалої хвороби, а граф, який нічого не зміг вдіяти, хоча й приводив до дружини найкращих лікарів і осипав золотом, не захотів жити без коханої і повісився на розлогому дубі у своєму ж парку. Після цього парк занепав, бо мешканці стали вважати його проклятим місцем. Кажуть, що там навіть бачили привид графа, який блукає ночами серед дерев і досі намагається знайти ліки для дружини. Тому ніхто не намагається пройти крізь старі ворота на вході до парку, хоча вони ніколи не закриті. Лиш здичавілі собаки влаштували там собі лігво і виють іноді ночами, привносячи у це місце ще більш жахливу атмосферу.
