Лицар у зелених обладунках був мовчазним героєм легенд, що розповідали про дивовижні перемоги та страхітливі битви зі злом. Його ім’я залишилося невідомим, проте світ навчився впізнавати його за сяйвом, яке він приносив на темні дороги. На його обладунках, покритих трав’яним зеленим, мерехтіли магічні символи, а меч світився потужним смарагдовим світлом, подібним до полум'я.
Коли лицар з’являвся у невеликому селі чи містечку, люди знали, що їхнє лихо ось-ось скінчиться. Він приходив на перший поклик, коли нічні створіння чи темні маги погрожували їхньому спокою. Легенди свідчать, що зелений меч не просто рубав, а спалював зло, стираючи його з обличчя світу, залишаючи позаду себе сліди яскравого світла та чисту землю.
Захищаючи тих, хто не мав сили боронити себе, лицар здобував невидиму для нього славу та нескінченну вдячність. Люди розповідали, що кожного разу, коли він знищував якогось могутнього ворога, його зелений меч світився яскравіше, ніби сам дух світу нагороджував його за відвагу.
Проте ніхто не знав, куди лицар рушає після перемоги. Він зникав з настанням світанку, мов тінь, яка щойно зникла з першими променями сонця. Певно, лицар відправлявся далі — в інші землі, де зло все ще чекало на його зелене полум'я, де світу був потрібен безіменний захисник із зеленим сяйвом у руках.
Зображення згенеровані за допомогою нейронної мережі Leonardo.AI
