Привіт, спільното життєвих історій!
Рада знову поділитися тут своїми думками. Тим паче, що сьогодні є чудовий привід поговорити про Міжнародний жіночий день у контесті вибору, прав і свобод.
Учора й сьогодні центр Києва потопав у весняних квітах: в усіх їхніх видах й неймовірних кольорах — таких різних і яскравих, обирай будь-які, що припали до душі. І не обов'язково з нагоди Міжнародного жіночого дня. А просто тому, що весна, бо квіти піднімають настрій та дарують натхнення, і ти сама можеш зробити собі подарунок у вигляді букета, не чекаючи отримати його від інших. Бо маєш на те бажання, і тобі не потрібен для цього особливий привід чи окремий день.
Позаяк можеш незалежно обирати будь-що, і бути вільною у своєму виборі, просто бути, якою захочеш, щодня. Бо всі дні є твоїми, а не лише цей. А 8 березня — це щорічне нагадування про внесок тих, завдяки кому в боротьбі за права жінок пройдено дуже великий шлях, і завдяки кому зокрема й в Україні, жінка має вибір, якою їй бути. А також має що відповісти тим, хто в цілому чи зокрема з її вибором не згодні. Бо це про право і свободу.
Прикладом успіху й наслідування для мене була моя бабуся: сильна й цілеспрямована жінка, яка виховуючи трьох синів, мала кар'єру, фінансову незалежність, свою думку, встигала слідкувати за всіма трендами: у моді, мистецтві, дизайні інтер'єру тощо, ще й мала талант до всього (навіть не знаю, як вона все встигала). 8 березня було її днем народження. І цього дня, як досі пам'ятаю, родинний будинок бабусі потопав у весняних квітах. Вона дуже любила тюльпани і нарциси, якими навесні рясніли її клумби в саду. І щоразу, коли 8-го березня я бачу море заквітчаних яток у місті, я насамперед згадую бабусю.
Я часто думаю про те, як багато насправді бабуся в мене вклала, в маленьку дівчинку, яка багато в чому потім продовжила її справу. Про те, що вона сприяла моїй творчій самореалізації, придбавши мені в дитинстві фортепіано й записавши до художньої студії, при цьому надавши змогу самостійно обрати своє покликання. А ще купувала мені правильні книги і україномовні дитячі журнали, які в цілому десь окреслили мій майбутній шлях до пізнання себе в критичній сфері; формувала мій смак. Тоді я цього ще не усвідомлювала.
Проте завдяки бабусі я тоді вже підсвідомо відчувала, що можу будь-що обирати сама: як будувати своє життя, як працювати над тим, щоб бути незалежною, як творити свій власний стиль, не зважаючи на скороминущі модні тренди. Щоб дивлячись у дзеркало, бачити себе, а не нав'язаний образ із модного глянцю.
А ще мій свідогляд формувався на прикладі тих багатогранних й успішних жінок, якими я завжди захоплювалася: Жорж Санд та Леся Українка в літературі й публіцистиці, Соломія Крушельницька в театрі, Клара Шуман і Фанні Мендельсон у музиці, Фріда Кало та Олександра Екстер у живописі, Іда Рубінштейн у танці, Коко Шанель та Соня Делоне в дизайні та моді, Марія Склодовська-Кюрі в науці.
Усі ці видатні жінки створили себе і досягли величезного успіху в обраних ними сферах, торуючи непростий шлях у боротьбі за права жінок, коли це було не так вже й легко. Сміливі й упевнені, творчі та натхненні — вони писали нову історію про рівність та свободу вибору жінки. І заслуговують на те, аби ми згадували про них не лише у цей день.
