Христос народився!
Славімо його!
Я згадую сьогодні як святкували Різдво в моїй родині. Бабуся напередодні з ранньої години розпалювали піч і готувала 12 страв. Все було в неї чітко розподілено, кожен мав роботу і свою відповідальність. А ще в цей день нічого не можна було їсти, а тим більше сваритися було заборонено.
Christ was born!
Let's praise him!
I remember today how Christmas was celebrated in my family. The grandmother lit the oven early the day before and prepared 12 dishes. Everything was clearly divided in her, everyone had a job and responsibility. And on this day, you could not eat anything, and even more so it was forbidden to quarrel.
I have always loved kutya. Maybe because this food is sweet and filling. Grandma made kutyu from wheat, honey and nuts. She said that these are our natural resources. We ate kutyu from one large makitra, but with different spoons. The table was covered with traditional dishes. Even after trying each dish, you could be well fed.
After dinner, I went out the door and started caroling. My relatives were very happy with my skills. And I loudly and distinctly pronounced carols, and later shedrivka. I really liked this part of the dinner because I got paid for my singing. Sometimes it was funny, because my grandmother did not let all carolers to carol. Over the years, carolers became fewer and fewer. The church choir constantly sings carols in the village, collecting money for the church. This year, no one goes caroling, and my Maxim is ashamed.
Я завжди любила кутю. Може тому, що вона солодка і ситна. Бабуся кутю робила з пшениці, меду і горіхів. Мовляв це природні багатства. Ми їли кутю з однієї великої макітри, але різними ложками. Стіл був заставлений традиційними стравами. Навіть спробувавши кожну страву можна було добре наїстися.
Після вечері я виходила за двері і починала колядувати. Мої родичі дуже тішилися моїм вмінням. А я голосно і виразно вимовляла колядки, а пізніше щедрівки. Я дуже любила цю частину вечері, бо я отримувала за свій спів гроші. Іноді було і смішне, бо моя бабуся не усіх колядників пускала колядувати. З роками колядників ставало все менше. Постійно в селі колядує церковний хор, збираючи гроші на церкву. В цьому році ніхто не ходить колядувати, а мій Максим соромиться.
Today, my kutya is truly rich. This Ukrainian wheat grain is specially processed so that the scales are separated from it. I added chopped nuts that grew in the yard of my grandmother's house. I bought poppy seeds, raisins, and cranberries in the store. I brought honey from Poland. It was given to me by the kind lady Iolanta, in whose apartment we lived. My kutya is incredibly tasty. It gives my body a burst of energy.
Сьогодні моя кутя по справжньому багата. Це українське зерно пшениці спеціально оброблене, щоб лусочки відділилися від нього. Я додала подрібнені горішки, які виросли на подвір'ї бабусиної хати. Мак, родзинки, журавлину я купила в магазині. Мед я привезла з Польщі. Його дала мені добра пані Іоланта, в якої ми жили в помешканні. Моя кутя неймовірно смачна. Вона надає моєму організму енергетичний вибух.
After dinner, we always left a spoonful of kuti for the souls of our ancestors. Grandma believed that souls come to their relatives for dinner on the night before Christmas.
There are also no carolers in the city. Maksym did decide to carol at home, but did not go to the neighbors. It was very fun and interesting!
Merry Christmas!
Після вечері ми завжди залишали ложку куті для душ наших предків. Бабуся вірила, що душі в ніч перед Різдво приходять до своїх родичів на вечерю.
В місті також нема колядників. Максим таки вирішив колядувати вдома, але до сусідів не пішов. Це було дуже весело і цікаво!
Щасливого Різдва!
Відео як Максим вдома колядував
https://youtube.com/shorts/BbFuHQyEB7Q?si=Qm-kX-OocQ4JFiW9