Добрий ранок! Спогади про безтурботне життя яке було до війни. Фото всі зроблені до початку війни , перебуваючи ща кордоном. Приїхали з донькою коли почалась війна, всі наголосно відмовляли мене від ціеї ідеї. Але рвалась я сюди раді того що батьки, скільки часу їх просила приїхати.
Вонии відмовлялися їхати , залишати дім без нагляду. Вони не розуміли який поворот буде війни, зайдуть орки чи ні. Це зараз більш менш, обстріли є і чути вибухи інколи. Жити можно тільки з роботою погано. Велике підприємство зачинились на не визначний час. Обіцянки робочим що вскорі відкриються але більшість думає що ні.
Кожного дня розуміешь що життя продовжуеться не дивлячись фронтова чи не фронтова частина України. Люди живуть важко але дякують за те що залишилися цілими. Шкода будинків , тварин та людей які гинуть коли іде обстріл мирного населення.
За кордоном ми їздили де тільки могли, побували в багатьох місць, де природа создавла неймовірну красу. Часом було важко, роботи багато було, та і працювати важко. Щоб забезпечити життя собі та дитині.
Але я рада була що у мене ьув цей шанс яким скористалась. Зазнала багато чого нового, культури, традицій та мінталітет людей ща межами України. Мій день почався с кави та видумки що творити вдень. Кращого я не взмозі була придумати. Як бути тюлень цідий день. Тільки вийшла під вечір на вулицю щоб насолодитися теплими промінчиками. Прки зе дозволяють дні.
