Два роки тому, після звільнення нашого села від російської окупації, мені підвернулась нагода посадити саджанець черешні. Правда, про її сорт ніхто точно нічого не міг сказати. Бо виросла вона із кореня якогось дерева: поруч росли дві дорослі черешні. Одна із них була дуже смачною, із крупними темними ягодами. А інша мала маленькі бубочки, майже без соку, якісь сухі та навіть гіркуваті. Кажуть, це - дика черешня.
І як ви думаєте, що у мене виросло в результаті із того саджанця? - Правильно: гірка мілка дика черешня! 🤣
Цього року я наважилась виправити ситуацію. Тому що деревце дуже міцно прижилося, і викидати його було шкода. От і придумала історію із щепленням. Адже це робили завжди мої батьки, коли хотіли покращити якесь плодове дерево. Це і тепер роблять любителі садівництва та професіонали. І мають гарні результати.
Ну, я тільки років 20 тому займалася професійно щепленням троянд, на виробництві. Та й подумала: руки ж мої справу знали, може не схиблять? Переглянула купу відео. І зробила.
Кажуть, вже за два-три тижні буде видно, чи прижилися живці. Вірю, що приживуться.
Набираюся терпіння і чекаю.
